Четверг 14.05. 2920р.
Доброго ранку і  доброго дня ,шановні батьки та любі дітки!
   Тема дня: "Побутова техніка.Техніка"

 Кожний день обов язково починаемо з веселої зарядки-
Робимо фізичні вправи при відкритій фрамузі,босоніж, та легко вдягнутими-
комплекс вправ:"Ціркова вистава":

1. Ходьба стартова,з високим підняттям колен- "лошадки",на носках- "песики";
2. І. п.руки донизу,ноги разом-підняття рук через сторони                     догори-оплеск-6-8р.;                                                                   
 3.І.п.ноги разом навприсідки руки вперед, імітуемо
   підкидання кілець-"жонглери"-6-7р.;                             
 4.І.п.сидючи навприсядки,ноги розставлені-підйом, руки                     догори- "силачі"6-
 5.І.п.сидячи ноги "калачиком" руки зігнуті в ліктях-
  під,ем підйом-оплески руками вліво-вправо-вверх-6-8р.
6.І.п.сидічи ноги "калачиком",руки донизу-
  піднятись-повороти тулуба вліво-вправо-"мавпочки"6-8р.;
 7.І.п.стоячи на четвереньках,1-спина
 прогнута,2-спина вигнута-" кішка"6-7р.;
 8.І.п. ноги врозь напивприсядки,руки на колінах,почергове підняття ніг всторони-6-8р.;

                                     
                                          9.І.п. ноги разом,руки зігнуті в                                                                             ліктях-підскоки кругсебе на місці-                                                                            "собачка"-10-15р.;
                                

                                          10.Спокійна ходьба,біг на місті, дихальні                                                                     вправи- https://youtu.be/R1vZIi3CB0I,                                                            вправи для очей -"Планети"-                                                                                         https://youtu.be/ZkRrvrrNhw8

                  МОЛОДЦІ!                                                 .                                                       

   Продовжуемо у діток вдосконалювати навички самообслуговування під час ранкових процедур,процедур закалівання,вибору одягу для перебування в домі і на вулиці.Удосконалюемо знання під час самостійного вибору засобів лічної гігіени.
Повторіть віршик- "Щоб були ви здоровеньки і красиві й рум,яненькі
                                   Вітаміни споживай і здоровим вирастай"
Поки готуеться сніданок пограйте разом в таку гру: "Суп. Компот"(дитина називае ті чи інші продукти з яких готуеться страва) і "Що потрібно для роботи повара?"(назвати предмети для праці повара)-

 Вдрма ми завжди користуемось побутовими приладами,які допомагають нам в усьому,в прибиранні,пранні,під час ремонту в хаті, на кухні,коли наводимо красу на собі,і багато де в іншому. Під час якоїсь справи поспілкуйтесь з дітками на тему: "Домашні прилади-помічники. Їх поміч і безпека".зробіть невеличкий діалог,в якому Ви можете назвати прилад,а дитина розповість про його користь та небезпеку. Так наприклад-утюг(він дуже корисна річ в домі,тому завдяки йому ми завжди охайні та красиві,в домі всеі речи випрасовані та чисті,це один з головних помічників в побуті.Перегляньте відеоролік "Як навести лад без електроприборів?"- https://youtu.be/_wRSzMkM5Rw
 Алеж і дуже небезпечний-їм можна обпектись,а якщо замешкатись і забути вимкнути це може призвести до пожежі; в нього е провод та він вмикаеться в розетку де проходить електричний струм,який також дуже небезпечний для життя-

Перегляньте цікавий мультфільм про дівчинку-мамину помічницю- https://youtu.be/vp2sCxoLRZM

Завжди пояснюйте діткам бути дуже і дуже уважними до всіх побутових приборів,дзвонити Вам,звертатись до Вас при кожній незрозумілій ситуації. Бережить собе та своїх діток!

Перегляньте відеоролік з прислів,ями про працю-https://youtu.be/ZS_9CBzFLxQ

Перегляньте відеоролік "Корисні підказки. Смачні та корисні" -https://youtu.be/S2A-_VC4WWU     

                                         
Запитайте у дитини,який мае настрій сьогодні,зверніть увагу на емоційний стан своеї дитини,доброзичливо підтримуйте з ними діалог.Треба розвивати соціальні емоції і мотиви,які сприяють налагодженню міжособистісних стосунків між дорослими і однолітками,які знадобяться і в школі-

Навчаемо діток визначати свою провину,владновувати суперечки і конфлікти,знаходити компроміс,передбачати наслідки своїх негативних дій,не виставляти свое: "Я",а віддавати перевагу конструктивним діям та рішенням.

 Тому пропоную Вам разом сходити до найближчої школи-,зробити невеличку екскурсію: "Прогулка по школі";пройтись по двору,доріжками,зазирнути в вікна та побувати на спортивному майдані-стадіоні,а по можливості зайти в середину та походити коридорами. Дитинка з Вами окунеться в емоційні переживання а Ви розкажете і поясните.Поспілкуйтесь з дітками ,проведіть діалог-бесіду на тему: "На уроці" і "Що треба робити на переві?"

Пограйте в такі ігри:?Що покласти до шкільного рюкзака?" і "Що зайве в рюкзаку?"

Перегляньте веселий відеоролік з серії"Ералаш": "Портфель"-https://youtu.be/SNOeIIPuxQY ))!

Прогулюючись вулицями зверніть увагу діток на комах,які вже повсюди; поспостерігайте за ними... Звідки летять та куди вертаються? Може вдасться знайти їх домівки. От,наприклад  відеоролік "Про Травневого жука"- https://youtu.be/MHUYojlj1vM

та про найулюбленішаго дитячого жука,про "Сонечко"- https://youtu.be/eemxRq0Dt9g

Пропоную погратив дидактичну гру: "Комахи"-https://youtu.be/xkQTleHd1Ow

На протязі дня продовжуйте спостерігати за небом в різні періоди доби. За допомогою глобуса,лампи та предмета у вигляді кола зрозуміти,як відбуваеться затменіе Сонця-

Коли з,явиться вільний час трохи відпочиньте, присядьте рядом  перегляньте та почитайте з дітками книгу "Природа навесні"

Всі люблять малювати. На асфальті крейдою,на папірі фарбою,фломастерами,олівцями,вугликами даже а вот вміють лі дітки малювати просто без нічого ?(але е невеличкий секрет,перегляньте відео- ... Спробуйте-... Намалюйте разом щозавгодно в техніці "Кляксографія"- https://youtu.be/73HFMMcdCRM

Заняття    Розвиток мовлення      Тема:" Весна ледачого не любить"

Поговоріть з дитиною про те,яка зараз пора року, яку пора року любить дитина,за що і чому?

Вправа: "Пори року. Весна"(дитина називае всі пори року;всі місяці року та місяці Весни)-

 Вправа: "Ознаки весни"(дитина називае прикмети весняної пори року)-
                                                                         Поговоріть про ті зміни,які стались з настанням весни в живій і неживій природі.

Спитайте у діток, яки прислів,я про працю вони знають? і перегляньте відеоролік-https://youtu.be/ZS_9CBzFLxQ

Поступово поспілкуйтесь про те,чим займаються люди весною в садах,городах.Розкажіть про те,що люди виїзджають в свої сади,на дачі де мають огороди де мають землю на якій вирощують фруктові дерева,ягідні кущі, а в городах-овочі та ягоди.

 Перегляньте відеоролік про працю людей весною- https://youtu.be/NQNWncv6Hmg
Люди починають пахати землю,обробляти,обрізають гілки на деревах,білять стовбури,саджають насіння овочів,розсаду. Садівники окопують дерева для того,щоб до коренів добре доходили- вода,повітря,поживні речовини і дерева добре росли.
Перегляньте відеоролік про цю роботу садівників та огородників-https://youtu.be/uVoINo1uMos

Вправа:" Діалог"(проводиться з дитиною діалог-бесіда) на тему: "На городі. В саду"
 Поспілкуйтесь дивлячись на картину,або якщо е така можливість прямо в саду з фруктовими деревами чі біля городних культур.

                                                                                                Задайте кілька питань,наприклад-
-"Як ти вважаеш чому саме навесні люди висаджують розсаду овочів?                                                                    - Чому потрібно обрізати сухе гілля на деревах?       Трохи розкажіть про садовий інвентар,а потім зробіть запитання.
-Чому працюють спеціальним знаряддям на городі?      -Чи удобно робити ціма інструментами? і т.д.                   Перегляньте відеоролік який допоможе і підкаже в розмові- https://youtu.be/mUqb4xmY5Kg

Трохи відпочиньте та пограйте в "Пальчикову гру-Весна"-https://youtu.be/buc1o0zaRZo
Вправа: "Назви види транспорту"(дитина називае ті машини,які призначені працювати в селі)

Розповімо на початку діткам про те,що не все можливо робити людині самій,люди використовують машини та знаряддя труда.Для тіеї,чи іншої роботи потрібна машина.Так,щоб зорати землю -трактор,скосити траву-косилка,заборонити землю-борона,полити насадження-поливальна. і т.д.

Розкажіть діткам про те,що на землі люди працюють по одинці і гуртом,допомагаючи один одному та спілкуючись обмінюються досвідом та надаючи корисні поради.Саме весною,частіше як тільки зігріеться земля починають висаджувать розсаду рослин(помідор,огірків,редису,баклажанів, та ін.Можуть купувати кущі та саджанці дерев.

Вправа: "Інструменти праці"(дитина називае знаряддя труда,яким користуються працівники працюя в садах і огородах)
Зараз уважно перегляньте відеоролік про працю весною та машини і інструмаенти-https://youtu.be/xAJyIY5T7f8

Вправа: "Склади нове слово"(дитина з поданого слова складае нове)
-Лопата -Чим працюють? -лопатою
-Граблі - Чим збирають сіно? -граблями
-Сокира - Чим робимо лунки? -сокирою
Тележка - На чому веземо пісок? - на тележці
- Шланг - Чим поліваемо грядки? - шлангом
-Ведро - Чим носимо воду? - ведром
-Секатор - Чим зрізаемо гілки? -секатором  і т.д


 Вправа:" Хто це робить?"(дитина складае складне речення з предлогом)
-Весною садівник ножицями відрізае сухі гілки дерев
-На городі щодоби носять ведром воду на город
-Шланг потрібен садівнику поливати ягідні кусти
-Сокирою господар нагортае для дерев глибокі лунки
-Рано вранці багато огородників висаджують насіння огірків
 і т.д.

 Вправа:" Працьовиті люди"(дитина складае словосполучення з займенника-"він", "вона", "воно", "вони")
-Садівник почав роботу в полі на весні? (На весні він посадив три дерева)
-Працьовиті люди нашого села вийшли в поле (Вони саджали в полі капусту)
-Кущі малини дуже добре росли в саду (Тому що вона добре їх поливала)
-Наше дерево кожен рік родило сто килограмів яблук.(Вони завжди бувають дуже смачними)

Заняття   Моральне виховання   Тема: "Хто мае стид той мае совість"

Запитайте у дитини,чи бувало таке в житті,що будо соромно за якийсь вчинок чи дію?Які відчуття були в душі? Які думки кружляли в голові? Добре себе почували с тима думками?
В такі моменти кажуть-"мучала совість".Кажуть совість це-внутрішне відчуття добра і зла,коли

в душі роспізнаеш якість вчинка,почуття спонукаючі до істини і добра

Що ж таке-совість?(...)
Ось однажди відбулась така історія- "Жила була собі одна сім,я-тато,мама,син та їх бабушка. Тато і мама до піздна працювали і Петю виховувала бабуся. Одного разу вона захворіла та попросила онука сходити до аптеки за ліками. Петя зібрався,взяв гроші,а бабуся каже-"Тільки скоріш повертайся!"
 Петя повернувся аж ввечері. Коли бабуся спитала,чому так довго,він відповів,що загрався з хлопцями з іншого двору та в аптеку зовсім забув сходити.
Бабуся сильно розплакалась і сказала-"Зовсім у тебе нема совісті."
Питання:
-Чому бабуся так назвала Петю(безсовісний)?
-А тебе так колись хтось називав?
-Як біи ти зробив на його місті?
Давайте допоможему хлопчику і цю розповідь досочіняемо...(...)

Совість це-дуже дороге слово. в народі говорять-"мучае совість". "совість спати недае", "гризе совість", "совість заговорила", "робиш з чистою совістю". Людей,що мають совість називають-совістливою людиною.
Переглянемо мультик: "Корисні підказки.Як що ти скоїв поганий вчинок"- https://youtu.be/213jhdgAF1s
А от як пояснити слово-сором?це,коли сильно смущаешся,сам себе засуджуеш від поганого вчинка чі почуття провини.Люди кажуть-"можна провалитись скрізь землю від сорому", "сгорае від сорому", "почервонів від сорому", "не знаеш куди подітись від сорому".

Прислів,я: "В кому стид в тому і совість", "Совість без зубів гризе", "Що від людити приховаеш.від совісті-ні", "Правда,як оса-лізе в очі"

 Вправа: "Чого потрібно соромитись?"(поговоримо про протилежні поняття-безсоромність,наглість,хамство; якщо так-дитина підіймае руку,ні-не підіймае)-
-фізичної вади;    -некрасиві вчинки;   -поношений,но чистий одяг;   -неопрятний вид?
-грязне взуття;   -непристойна поведінка;   -голосно сміятись в транспорті(розмовляти);
-бездушне відношення до людей;   -старомодний одяг, та ін.

Вправа: "Поступи по совісті"(дитина слухае ситуацію і відповідае свою думку)
1. "В магазині продавець помилково разом з товаром дае зайві 5 гривень"(...)
2. "На майданчику піднів загублену найулюбленішу іграшку свого однолітка,про яку сам давно мріяв?(...)

Вправа: "Совістливість"(дитина пригадуе свої вчинки за день чі інші та міркуе,як би вчинив інакше чи ні)
- "Пригадай сьогодняшні або інщі вчинки за які тепер стидно...е такі чи ні?Хотілося б змінити свою ту поведінку?Постивити себе на місце тіеї людини чі тварини...

Побажаемо один одному: щоб наша совість николи"не спала",нажаль одніею розмовою "совість не розбудити",щоб багато людей зазнали про те що "совість не глуха".
На совістливих людях тримаеться мир і добробут в домі та в світі, в країні.
Давайте разом переглянемо мультфільм: "Цветик-семицветик"-

Шановні батьки пропоную Вам переглянути відеоролік-фільм:"Совість"https://www.psychologos.ru/articles/view/sovest. а диткам зробити малюнок на тему:"Чиста совість"-

Привчаемо діток до праці в природі,закріплюемо знання   діток про працю людей весною в полях,садах,городах,квітниках. Сподіваюсь,що ті квіти,кущі,або деревце,які Ви посадили разом з дітками ростуть і Ви уважно слідкуете за їх ростом та розвитком-

Ввечері пригадайте денну бесіду про "Сад та огород" і перегляньте цікаве відео- https://youtu.be/xAJyIY5T7f8


Пропоную Вам розділ в якому Ви найдете багато цікавих ігр та вправ для дітей- http://cnttum.lutsk.ua/storinka-dlya-batkiv/rekomendatsiyi-batkam-ta-pedagogam-po-podolannyu-trudnoshhiv-adaptatsiyi-ditey-doshkilnogo-viku/

               КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ НА ТЕМУ: 

Народна педагогіка про трудове виховання дітей дошкільного віку.

1. Взаємоз’язок праці і народної педагогіки.
2. Роль народних трудових традицій у вихованні дітей.
3. Особливості прилучення дітей до праці в українській родині.
4. Фольклор, свята річного календаря у трудовому вихованні дітей.

Уся народна педагогіка ґрунтується на праці. За народною оцінкою праця- першооснова життя суспільства, головний засіб створення матеріальної і духовної культури („Без труда нема добра”, „Будеш трудитись – будеш кормитись”, „Праця людину годує, а лінь – марнує”). Емпіричний досвід переконує, що найкраще дитина засвоює необхідні знання, вміння і навички в практичній діяльності, яка виявляється спочатку у формі гри. Правильно організована праця облагороджує людину, забезпечує її нормальний фізичний, розумовий і моральний розвиток („ Щоб людиною стати, треба працювати ”, „ Хто багато робив, той багато знає ”, „У праці краса людини ”) відвертає від поганих думок і вчинків. З давніх-давен вважалося, що навіть у найбільшому горі душу очищає, зцілює і повертає до життя саме праця („ Праця в горі утішає ”.)

Виховна сила праці настільки велика, що її важко переоцінити. Тому найбільшу’ кількість крилатих висловів кожен народ присвятив саме праці. У народі кажуть, якщо хочеш мати в своїй сім’ї виродка, дай синові чи дочці все, що вони хочуть, і позбав іх можливості працювати. Неробство неодмінно веде до нещастя. („Від неробства до злочину один крок”, „З ледарями поведешся – горя наберешся”). За народними першознаннями тільки той може бути щасливим, хто працює („Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається”, „Ледачий не буде щасливий”). Народ ніколи не відривав щастя від праці, навіть тоді, коли праця була для нього прокляттям. Любов до праці, уміння працювати є найкращою спадщиною, яку батьки можуть залишити своїм дітям, і, якщо в середовищі трудівників не існувало проблем батьків і дітей, то здебільшого ‘ завдяки тому, що їх згуртувала праця, Люди праці бачили в дітях свою майбутню зміну, спадкоємців, помічників і годувальників. Навіть про вік сина селянин звичайно відповідає: ’’Та вже пастушок, погонич, робітничок, косар”. Праця найвище мірило цінності людини. Обравши своїм провідним гаслом принцип „Хто не працює, той не їсть”, народна педагогіка бореться за реалізацію його на практиці. Праця в ній є першою необхідністю і обов’язком кожного. Народні традиції родинного виховання відображають жагуче прагнення батьків до того, щоб забезпечити якомога вищий рівень трудової підготовки дітей, збудити в молоді, які психологічно, так і морально, постійний потяг до праці, причому такий сильний, щоб вихованець соромився власного байдикування, обурливо ставився до ледарів і нероб, в умовах бездіяльності почував себе ненормально, що навіть в уяві не допускав собі такого, що можна жити не працюючи.

Народна система трудового виховання дітей в сім’ї струнка і багатогранна. У загальній трудовій атмосфері сім’ї навіть народження дитини розглядається як поява на світ майбутнього працівника. В Україні побутував звичай, за яким повитуха відтинала новонародженій дівчинці пуп до гребеня, щоб вміла добре прати, а новонародженому хлопчикові – до сокири, щоб був добрим майстром. Пупок засихав, його зберігали в різьбленній скриньці, яка лежала в скрині. А коли дитині час було йти до школи, їй давали свій пупець розв’язати, щоб розум не був зав’язаний.

Як бачимо, українська родина етнопедагогічно однаково високо цінить, як фізичну, так і розумову підготовку дитини до навчання в школі.

У трудових родинах працюють всі без винятку, крім тяжкохворих, діти допомагають трудитися батькам, батьки не можуть у своїй праці обійтись без дітей; як тільки дитина навчилася нести ложку від тарілки до рота, вона працює – не для того, щоб потренуватися в праці, а тому, що ніхто з людей, які оточують дитину, без праці не уявляє собі життя. За розпорядком господарських робіт слідкував батько, який щовечора підсумовував зроблене і давав доручення кожному членові сім’ї на наступний трудовий день. В дитячій праці строго враховувались вікові можливості. Це можна прослідкувати на пастухуванні:кури, гуси, вівці, поросята, корови, коні. Але до випасання коней залучались лише хлопчики. Народна педагогіка враховувала стать дітей.

Трудове навчання і виховання в народній педагогіці умовно можна поділити на три етапи: вступний або ігровий (від 2 до 6-7 років), помічний або визначальний (7 – 15 років) і основний або завершальний (від 15 до 20 років).

На першому етапі, протягом 2-3 років, дитина за правильного виховання набуває деякої самостійності (в їді, роздяганні, вмиванні), засвоює правила користування предметами та елементарні норми поведінки, і, звичайно, вступає в працю психологічно, засвоюючи слова „праця”, „працювати” в основному через такі ефективні виховні засоби, як колискові пісні, пестушки, утішки, різні заклички, в яких славиться праця („Ой люлі-люлі, бай), „Ладусі”, „Сорока- ворона”, „Кую-кую чобіток”. Персонажі в них наділені здебільшого казковими, барвистими рисами, привабливими для малят. Візьмемо хоча б цикл колискових пісень про котика, які закликають котика працювати – дитину колисати, дрова рубати, копати грядку, ловити рибку, піч топити, мести хату й сіни. Киця, яка ухиляється від праці, зазнає навіть фізичного покарання: „Бити кицю, бити – не хоче робити”. Ганебно й красти. За те, що кіт „вкрав у баби квітку”, стала Галя кота бити, щоб не вчився так робить. І як висновок: „- не вчися, коте, красти, а вчися, коте роботу робити. Бери ціп іди на тік жита молотити”.

Сорока-ворона, ділячи кашу між дітьми, не дає їсти ледареві „Бо цей дров не носив, діжі не місив, хати не топив, дітей гулять не водив”. І навпаки, той котик, який сумлінно працював, одержить нагороду: „Дамо тобі та у твої лапи, дамо тобі сала, щоб дитина стала”.

Та найвища нагорода – пошана від людей. Не випадково колискова пісня „Ой, був собі котик”, закликає: „Не вчися, котику красти, а вчися робити – черевички шити. Та й не дорогії – по три золотії. Будуть люди купувати, будуть тебе шанувати”.

Дружну і наполегливу працю славить, наприклад пісня „Два півнички”. Бабуся не хоче продати бичка (пісня „Та продай, бабусю, бичка”), бо він багато працює. А звідси цілком логічно перед дитиною постає висновок, що коли на світі працює все живе і гарний лише той, хто працює, то й вона повинна працювати. У багатьох колискових піснях мати, звертаючись до свого сина чи доньки із закликом працювати, висловлює надію, що з них будуть гарні трудівники, помічники батьків: ”Люлі-люлі дитино, поїдемо по сіно, візьмем тебе з собою, ти нам будеш слугою. Ти нам будеш коні пасти, а ми будем сіно класти”. З уст матері в свідомість дитяти також вселяється надія, що воно виросте і, навчившись працювати, зможе прогодувати її в старості.

Праця як могутній чинник родинного виховання червоною ниткою проходить через усі жанри й види українського фольклору. Їй приділено дуже велику увагу в народних казках. Працьовиті персонажі казок завжди розумні, чесні, правдиві, скромні, людяні, доброзичливі, а ледарі – тупі, хвалькуваті, брехливі, з черствим і холодним серцем, здатним на жорстокість і злочини. Герої казок за чесну і сумлінну працю одержують нагороду, а за бездіяльність зазнають покарання. Гультяям і неробам народ часто виносить смертний вирок –  „Дідова дочка і бабина дочка”. Зле ледащо було покаране.

Широко представлена праця в українських загадках. Трудовий процес людини, господарське знаряддя і результат праці – провідна тема багатьох загадок: („Ходить пані на майдані, туди гляне – трава в’яне” (коса косить). Подібні загадки спонукають дитину замислюватись над значенням людської праці, виховувати почуття поваги до трударя, бережливе ставлення до знарядь і результатів праці.

Народна педагогіка не тільки проголошувала обов’язок працювати, а й втілювала його на практиці. Вже з перших кроків батьки залучають дітей до посильної прані, у різних її видах, пов’язаних із самообслуговуванням, господарсько-побутовими потребами, участю в догляді за рослинами і тваринами, рукоділлі. Така різноманітність дає змогу підтримувати постійний Інтерес до трудової діяльності. Оскільки тут найбільше місце займає дитяча гра, цей період трудового виховання називається ігровим. Взаємозв’язок праці з грою виявляється по-різному: гра відображає працю дорослих, елементи трудових дій відбиваються в грі, ігрові моменти включаються в процес праці.

У своїх іграх діти відтворюють те, що спостерігають в родинному колі. Відображаючи в іграх трудові дії дорослих, діти проймаються любов’ю до їхньої праці.

До 7 років хлопчики й дівчатка здебільшого граються спільно (ігри „чорнодуб”, „квач”, „гуси-лебеді’). Однак є ігри для хлопчиків („коні”, „пиж”, „журавель”) та дівчаток („ляльки”, „ластівки”).

Як, бачимо, народна педагогіка послідовно відстоює потребу раннього залучення дитини до посильної праці. Чим раніше дитина вступають у трудову

діяльність, тим краще, бо це повністю відповідає вродженому потягу людини щось робити, діяти. Гасити цей природний потяг не слід.

Провідними прийомами на першому етапі трудового виховання в родинній етнопедагогиці є показ і спостереження, які розширювали кругозір дітей та давали перші уявлення про різні види праці. Ці прийоми в основному охоплюють повідомлення дітям, елементарних знань про сільськогосподарську працю, риболовство, ремісництво, формування загальних уявлень про працю на основі щоденних спостережень і безпосереднього сприймання, цілеспрямований вплив на емоційний світ дитини через зосередження її уваги на тих сторонах життя, які пов’язані з трудовою діяльністю людини.

Коли дитині виповнювалось сім років, у селі на хлопчика надавали штани, і він ставав погоничем, поганяв воли під час оранки, пас телят, овець, свиней і допомагав по господарству. Дівчинці ж пов’язували поверх сорочки запаску і називали її кралею, бо починали вчити прати. Дівчата няньчили малят, пасли телят, овець, гусей, допомагали матері в хатній роботі.

Потім наступав другий, помічний етап у родинному трудовому вихованні, коли діти ставали активними помічниками батьків. Праця хлопчиків і дівчаток розмежовується дедалі більше, стає розгалуженішою, бо охоплює ширше коло виробничих галузей. Моральна підготовка до самостійної праці також набирає нового нюансу. Вона узгоджується з підлітковим віком з притаманними йому психологічними властивостями. Народна педагогіка націлює на те, щоб підлітки були помічниками дорослих не тільки в праці, а й разом з ними готувалися і відзначали трудові громадські і родинні свята, які супроводжуються барвистими народними обрядами, захоплюючими іграми, піснями, славлять працю та її результати, звеличують трударя, демонструють його красу. Педагогічне значення громадських і родинних трудових свят велике. Саме під час участі в трудових святах і обрядах кожна людина відчуває особливу піднесеність, бурхливий приплив свіжих сил і енергії, дістає багато позитивних вражень. Після тривалої наполегливої праці трудове свято для людини є завжди бажаним. Участь підлітків у підготовці до свята, як і саме святкування, має чималий виховний вплив. А тому народна педагогіка розглядає свята й обряди як одну з основних форм системи трудового виховання.

Народна педагогіка прагне дати підростаючому поколінню всебічну трудову підготовку. До організації праці вона висуває конкретні вимоги: подбати прo вдалий початок робота („Добрий початок – половина справи”), працювати енергійно („Робить, як мокре горить”), працювати зосереджено, не поспішаючи і  не відволікаючись від головного („Хто спішить, той людей смішить”, „Коли почав орати, то у сопілку не грати”), бути витриманим, наполегливим і організованим, не боятися труднощів („Поки не упріти, доти не вміти”), доводити розпочате до кінця („Кінець – справі вінець”). В родинах дбали про навчання дітей ткацтва, столярства, ковальства, кравецтва, малярства. Профорієнтація розпочиналась з шести-семи років.

Відкриття обдарованості теж припадало на молодий вік. Мати-кравчиня прищеплювала дочці змалку любов до своєї професії. А батько-хлібороб з раннього віку навчав свого сина, що хлібороб –  найголовніша професія на землі, до того ж доводив це не тільки словами, а й ділом, беручи хлопчика з собою в поле, показуючи як сіють гречку. А тому професійний вибір підлітка міг випливати з його нахилів, роду занять батьків, а також тих видів праці, які були поширені в тій чи іншій місцевості. Дуже авторитетною в цей відповідальний момент була порада батьків. Серед українських народних переказів і сповідань зустрічаємо ряд цікавих розповідей на цю тему: „У сім’ях селян, ремісників, робітників батьки прагнули передусім навчити дітей того, що самі знають. І не дивно, що часто одна й та сама професія традиційно передавалась у сім’ї з покоління в покоління. Українці здавна відомі, як чудові хлібороби, гончарі, муляри, столяри, ткачі. Народні умільці нерідко були чудовими педагогами, які вміли тонко, зі знанням справи здійснювати професійний відбір молоді до поширених серед населення професій, прищепити любов до своєї професії багатьом іншим людям, передати їм свої знання, уміння й навички. Та й помилялися вони в професійному відборі рідко. Тільки особливим їхнім талантом у поєднанні з палкою любов’ю до своєї професії можна пояснити те, що майже кожне село в Україні славилось людьми якоїсь професії – садівниками чи пасічниками, стельмахами чи ткачами, бондарями чи різьбярами, ковалями чи теслями, мулярами, шевцями чи кравцями.

Остаточне формування людини – працівника певної галузі за традицією родинної етнопедагогіки припадає на третій основний або завершальний етап трудового виховання, коли юнаки і дівчата остаточно утверджуються професійно, беручи безпосередню участь у всіх виробничих діях і вчинках нарівні з дорослими. Припустимо, якщо в батька-ткача син на другому етапі трудового виховання був лише помічником, який, виконуючи вказівки, підготовляв човник, намотуючи його нитками, змазував пряжу відповідним ‘ розчином, то на третьому етапі він вже міг сісти за ткацький верстат і під керівництвом свого наставника виткати кусок полотна. Завершальним етапом трудового виховання вважається той, коли юнак повністю може взяти ткання полотна на себе, замінивши досвідченого ткача, і розпочати цілком самостійну трудову діяльність.

Народна педагогіка наголошує, що найкращою спадщиною, яку залишає кожна людина, є діла. І найкращий пам’ятник – трудовий. У наших селах і містах існує прекрасна традиція називати іменами людей те добре, що вони виплекали своїми руками: „Степанів сад”, „Василева криниця”, „Солдатський міст”. Про велику увагу до результатів праці свідчить культ хліба в народному світогляді.

Хліб увійшов у життя як головний результат людської праці і основний продукт харчування. Народ цінить його над усе: „Без .хліба – не до обіду”, „Без хліба – худа бесіда”, Хліб – батько, вода – мати”.

Хліб – джерело життя. Він приносить у сім’ю достаток, радість, його берегли, як святиню і  дітей вчили з повагою ставитись до .хліба, до зерна як символу людського добробуту й трудової доблесті. Шанобливе ставлення до хліба у трудовій родині прищеплювалось на кожному кроці. Дітям постійно нагадували, що в хліб укладена мозоляста людська праця, зневажати яку не можна. Під час їди старші стежили, щоб ні в кого не впала крихта хліба на долівку. За це дуже сварили. Якщо хтось ненароком випускав шматок хліба на землю, то мусив його негайно підняти і поцілувати, тобто вибачитись перед хлібом.

Поважливе ставлення до хліба утверджували на святах і родинних урочистостях, які супроводжувались обрядами його вшанування. Люди носили в кишенях шматки хліба, щоб ними частувати дітей.

Коли дорослі поверталися з ярмарку, то для дітей був найдорожчий окрайчик хліба, який дорослі приносили „від зайчика”. Хліб присутній у вигляді короваю на весіллі.

Народна педагогіка прищеплює дітям любов до землі, навчаючи їх любити землю всією душею.

Арсенал засобів виховного впливу з метою формування в дітей та молоді шанобливого ставлення і любові до землі в народній педагогіці дуже багатий. Це

насамперед фольклор педагогічного змісту й спрямованості, який оспівує красу й велич рідної землі. Дуже велику роль тут відіграє приклад дорослих, зокрема ‘ батьків у ставленні до землі, хліборобської професії, залучення дітей з раннього віку до сільськогосподарської праці.

Усе найцінніше, що має людина – життя, щастя, здоров’я, радість, довголіття, віра, любов, духовні й матеріальні блага, йде від землі. Із землею народна педагогіка пов’язує всі свої заповітні мрії, надії і сподівання, Тому серед численних добрих народних побажань чільне місце займає вислів доброзичливості: „Будь здоровий, як вода і багатий, як земля”. А того, хто посмів осквернити землю своєю негідною поведінкою, дошкульно б’є народне прокляття: ’’Щоб його земля не прийняла”, „А бодай тебе кидало об суху землю!”.

Найвище виявлення поваги до чогось передається доземним уклоном, що символізує шанобливе ставлення до землі і тієї людини, яка на ній  трудиться і живе, примножуючи добрі земні справи.

Формою організації праці в родинній педагогіці для дітей до 7 років були індивідуальні та групові доручення.

Спокійної ночі та добрих снів. Надобраніч